“Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури”

Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо розв’язувати поставлені перед нею завдання, що підносить на новий рівень значущість новітніх методів і технологій навчання, спрямованих на підготовку випускника, який може розв’язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.

Актуальність проблеми зумовлена:

ü нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму;

ü зниженням моральності певної частини соціуму;

ü певною втратою традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;

ü заміною високої духовності, смисложиттєвих цінностей на штучну, часто тільки зовнішню.

Саме тому важливим питанням в контексті викладання  української мови й літератури є активне використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати власну позицію, оскільки школярі з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Аналізуючи технологію розвитку критичного мислення, І. Родигіна     зазначає, що учні мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії. І коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони говорять, думають, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: „Я не згоден! Я думаю інакше!”, тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності інноваційних технологій в процесі вивчення  мови й літератури, що сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички.

За мету ставлю:

    повна відмова від авторитарної педагогіки;

    оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення  міри їх впливу на сучасного учня;

    необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;

    відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;

    формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє.

    формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

Головними завданнями вбачаю:

Ø виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;

Ø формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини;

Ø вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї

та її компонентів

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Виготського Л.С., Леонтьєва А.Н., Лосєва А.Ф., у роботах відомих педагогів: Лисенкової, Амонашвілі та інших. Усім відоме висловлювання Виготського Л.С.: "Учение лишь тогда развивает, когда оно активирует умственную деятельность учащихся”.

Тому з метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

Метод "Павутинка" . Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів .

У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати . Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи .

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів.

Поряд з цим постійний зв'язок тримається  зі світовою літературою, музикою, живописом, – це інтегровані уроки: значення символічного образу чуми в однойменному творі А.Камю та образу голоду в «Жовтому князі» В.Барки; краса чистих людських стосунків та пошуки щастя у новелах О. Генрі та Б. Лепкого  , міфологічна основа творів М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та К.Гамсуна «Пан»; «Жіноче питання» в творчості Ольги Кобилянської «Людина») та Гі де Мопассана («Перший сніг») і т.д. Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування». За допомогою якого можна робити висновки, узагальнення .

Наприкінці уроку на етапі закріплення та усвідомлення вивченого застосовую стратегії „доповідач – респондент”, „сенкан” .

Результативним для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, чи в творчості, акцентують увагу учнів: читання в парах  , твір-п'ятихвилинка  , спрямоване читання ,  переконуючий лист,     «Сократівське опитування»  

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point .

Обсяг матеріалу визначає форми роботи. При опрацюванні об’ємних тем найдоречніше застосовувати технології „Ажурна пилка” ( „Мозаїка”) або «Навчаючи – вчуся». Наприклад, «Ажурна пилка» була нами застосована у 10 класі при вивченні теми « Соціально-психологічна проза ХІХ століття»  . Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному.

Стратегія «Кола Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

МОДЕЛЬ   ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Виклик (актуалізація)	Фаза реалізації смислу (побудови знань)	Фаза рефлексії (консолідація)
Структурований огляд	Діаграма (кола) Венна	Незавершені речення
Семантична карта (ґронування)	Почергові запитання	Дошка запитань та роздумів
Припущення на основі запропонованих слів	Обмін проблемами	Твір-п’ятихвилинка
„Мозковий штурм”	„Ажурна пилка”	Сенкан
„Я досліджую”	Читання з маркуванням тексту	Опитування в парі
	Спрямоване читання	„Запитаю й відповім”

На першому етапі – фазі виклику (актуалізації) – реалізуються такі завдання:    актуалізація наявних знань з теми;

·     активізація пізнавальної діяльності – створення «інформаційної  порожнечі», яку школярам хочеться заповнити;

·     самостійне визначення учнями напрямів чи аспектів нової теми, яку хотілося б обговорити.

Структурований огляд –  коротка лекція, що дається на початку уроку з метою вступу до теми  та пояснення ключових понять чи термінів.

    Наприклад, під час вивчення теми „Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль”(7 клас) говорю:

- Сьогодні ми ознайомимося з частиною мови, яка має 7 розрядів за значенням, може одночасно відповідати на декілька запитань, є незмінною, однак утворює ступені порівняння, у яких відбуваються чергування приголосних або з’являються слова з іншим коренем. Ця частина мови виступає в реченні обставиною, означенням, присудком. 

Визначте її, відповідаючи  на мої запитання одним словом:

· Як сьогодні на вулиці? (Тепло, сонячно, ясно)

· Коли сідає сонце? (Увечері, пізно)

· Як сидять вершники на коні? (Верхи)

· Чому ви посварилися? (Спересердя, зопалу)

Як називається частина мови, яку ми розпочинаємо вивчати? Що з моєї розповіді про прислівник вам ще невідомо?

Семантична карта (ґронування) – графічний організатор, за допомогою якого поняття (ідеї) вибудовуються у вигляді ієрархічних взаємин-  супутників основного поняття.    Це нелінійна форма мислення, яка подібна до принципу функціонування нашого мозку.

Роботу виконуємо в такій послідовності:

1.  Записуємо ключове поняття .

2.  Навколо розташовуємо інші, пов’язані з головним словом.

3.  Установлюємо зв’язки між записаними поняттями.

Ґронування може бути використане для стимулювання мислення учнів, коли тема недостатньо вивчена, для підведення підсумків вивченого, як спосіб побудови нових зв’язків чи  графічного зображення  уявлень.

Цей прийом допомагає систематизувати знання, дозволяє учням вільно й  відкрито висловлювати власні думки, здійснювати зв’язок між окремими поняттями, а отже, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних, комунікативних компетентностей; спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.

Наприклад, опрацьовуючи на уроці розвитку зв’язного мовлення текст „Гопак під шибеницею”, у якому герой рятується від страти завдяки танцю, складаємо карту до слова „гопак”  

„Мозковий штурм” – прийом  швидкого некритичного висловлення думок, за допомогою яких можна швидко генерувати багаточисельні  ідеї з певної проблеми або теми для подальшого обговорення.

Зазвичай використовую  його на вступних та узагальнювальних уроках, особливо якщо діти мають певні знання з попередніх занять або життєвий досвід.

Наприклад, на уроці „Мова-скарбниця духовності народу” (7 клас) пропоную школярам заповнити уявну скриньку найкоштовнішими скарбами. Серед різних прикладів учні обов’язково наведуть слово „мова”. Міркуємо, чи можна мову назвати скарбницею, у яку збирають духовні цінності нації .

Розглядаючи тему „ Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу” (8 клас), за допомогою „мозкового штурму” пригадуємо різні засоби спілкування. Потім намагаємося передати інформацію невербальними  засобами та робимо  висновок про важливість мови.

У результаті цієї діяльності учні починають продукувати значну кількість ідей, мислити менш шаблонно.  

 „Я досліджую”  дозволяє учням генерувати нові ідеї за допомогою різного роду досліджень.

            Якщо окреслити коло запитань, на які необхідно дати відповідь, діти здатні проаналізувати матеріал, частиною якого вже володіють. Наприклад, повторюючи тему „Речення двоскладні й односкладні” (8 клас), учні пригадують види речень за складом граматичної основи та з допомогою вчителя формулюють запитання :

1.  Яким головним членом може бути виражена граматична основа?

2.  Якими особовими формами  дієслова може виражатися присудок?

3.  У якому стилі мовлення найчастіше вживаються односкладні речення?

Потім школярам надається лінгвістичний матеріал, називаються терміни дослідження. Результати роботи використовуються під час вивчення теми „Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка й підмета”. Якщо на попередній фазі учень ставив запитання «Що це для мене  означає?», «Навіщо це мені потрібно?», на другому етапі – фазі реалізації смислу (побудови знань) – він має знайти відповіді, виконуючи певні вправи. Тому необхідно навчити  дітей організовувати активну роботу з новою інформацією та  співвідносити її з уже відомим і раніше засвоєним.

Почергові запитання –завдання, у ході якого пари учнів читають текст і по черзі ставлять один одному запитання.

Таким чином можна опрацьовувати  значний за обсягом теоретичний матеріал, зміст якого школярі можуть усвідомити без допомоги вчителя.

Наприклад, вивчаючи матеріал „Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль”, діти здатні самостійно сформулювати   запитання такого типу:

1.  Яка частина мови називається дієсловом?

2.  Яку синтаксичну роль найчастіше виконують дієслова?

3.  Яке місце за поширеністю в мовленні посідають дієслова?

4.  Чи відрізняється кількість  дієслів, що використовуються в текстах різних стилів мовлення?

5.  Як пишуться та вимовляються дієслова на –ться, -шся?

6.  Скільки основних форм має дієслово? Назвіть їх.

7.  Розкажіть про дієслівні форми, використовуючи наведену в параграфі таблицю.

Завдання такого  типу вчать школярів усвідомлено читати, аналізувати, осмислювати матеріал, дають змогу  відчути себе в ролі вчителя.

Діаграма (кола) Венна – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак у поняттях. Представляє собою кола, що перетинаються. Середина заповнюється спільними ознаками, бічні частини – відмінними.

 „Обмін проблемами” – вид роботи, у ході якої учні однієї групи готують завдання чи запитання для іншої.

Таку роботу можна проводити на уроках систематизації та узагальнення матеріалу диференційовано:

·     вибрати з підручника вправи, які важко виконати (середній рівень),

·     підготувати завдання до поданих учителем прикладів (достатній рівень),

·     самостійно сформулювати завдання та навести приклади (високий рівень).

„Обмін проблемами” допомагає визначити прогалини в знаннях, дослідити закономірності поданого матеріалу, узагальнити знання конкретного учня.

 Читання з маркуванням  допомагає усвідомлювати зміст тексту, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, "сортувати" матеріал. У процесі читання учні роблять на полях позначки "+" – відома інформація, "–" – нова інформація, "?" – незрозуміла інформація, "!" – здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, у яку заносяться записи з опрацьованого тексту. З метою економії часу відому інформацію можна записати схематично.

"+"

"–"

"?"

"!"

Дану роботу, що привчає до ефективного самостійного опрацювання тексту, можна використовувати як випереджувальне диференційоване домашнє завдання, на уроках розвитку зв’язного мовлення, під час вивчення матеріалу, значна частина якого зрозуміла.

Спрямоване читання –метод конструювання знань, що передбачає читання, спрямоване за допомогою  певних питань або графічного організатора, у якому учням подані ключові терміни чи напрямки роботи.

Наприклад, опрацьовуючи матеріал „Словосполучення. Будова словосполучень. Види словосполучень за способами вираження головного слова”    учні мають скористатися графічним організатором, у є ключові слова (у прикладі синім шрифтом наведено конструкції, які подано на початку роботи, курсивом зазначено те, що мають виписати школярі).

Словосполучення – це змістове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів.

 

Види зв’язку в словосполученні

Змістовий (за допомогою питання)

Граматичний (за допомогою закінчення або закінчення з прийменником)

Види словосполучень за будовою

Прості - два повнозначних слова

Складні – три й більше повнозначних слів

Види словосполучень  за способами вираження головного слова: іменникові, прикметникові, займенникові, числівникові, дієслівні, прислівникові.

 

    Застосування вищенаведених прийомів викликає інтерес до читання, творчості, дає поштовх до вільного мислення, можливість спокійно, упевнено почувати себе в колективі.

Незавершені  речення

Дітям необхідно продовжити незавершені речення:

Я знаю...                                                                 Я вмію...

Я можу...                                                                Я хочу сказати...

Я пам’ятаю...                                                        Мені сподобалося...

Мене вразило...                                                  Треба відзначити ...

Мені було нецікаво, коли..                             Мені не сподобалося...

Наступного разу..

Дошка  запитань та роздумів  Зворотний бік дошки використовується як місце спілкування, на якому розміщуються учнівські запитання щодо теми уроку, роздуми, пропозиції та інші ПОЗИТИВНІ думки, оформлені на липких стікерах:

-       Заплутався в особливих формах дієслова. Допоможіть !!!!!!

-       Підготували веселий діалог. Дозвольте розповісти для відпочинку після пояснення теми.

-       Викличте до дошки: я нарешті вивчив правила.

-       Хочу виправити оцінку, дайте додаткове завдання.

-       Уроки сьогодні не вивчив. Благаю: не викликайте, бо батьки заборонять умикати комп’ютер.  

Твір – п’ятихвилинка(есе) – це неформальний твір (можна писати, не переймаючись стилістикою), мета якого полягає в тому, щоб зібрати та систематизувати думки учнів. Головне – писати не зупиняючись.  

Сенкан –прийом для стислого узагальнення знань учнів із  чіткою  структурою:

Структура сенкана	Приклади
Заданий термін	Речення	Роздум
Опис іменника двома прикметниками	Зрозуміле, завершене	Обґрунтований, виважений
Дія прикметника, передана трьома дієсловами	Висловлює, розповідає, виражає	Аргументує, доводить, запевняє
Словосполучення чи речення	Так передається певна інформація	Допомагає переконати іншу людину
Висновок – іменник	Повідомлення	Міркування

Опитування в парі –взаємоопитування за вивченим матеріалом, під час якого обидва учні почергово формулюють запитання та дають відповіді.

„Запитаю й відповім” – самоопитування за  планом уроку чи графічним організатором.

Привертають увагу кооперативні форми технології розвитку критичного мислення, які сприяють зацікавленості кожного учня в результатах навчальної діяльності всього класу.

       Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-подорож  , урок-представлення проектів, урок-дослідження, урок-пошук істини.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, предметні тижні.

Переконана, що творчий підхід вчителя до викладання   предмета допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню художніх творів. На таких уроках учням завжди цікаво.

Результативність досвіду

Отже, методи й прийоми розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі вчителя, бо стосується життєвих умінь учнів.

У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні:

Ø поліпшують навчальні результати;

Ø набувають соціальних навичок;

Ø усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;

Ø набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією;

Ø набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;

Ø не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;

Ø часто виступають організаторами шкільних заходів;

Ø краще ставляться до навчання та школи в цілому.

Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність .

Мої учні неодноразово здобували перемоги в олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт  .

ü  Починаючи з 2005 року, неодноразово  ставали призерами  творчих конкурсів,презентацій ( Бичковська Олена, Батаєва Катерина, Бичковська Аліна, Калюта Сніжана)

ü Вміння критично мислити, самостійно робити висновки та знаходити рішення дозволяють випускникам бути конкурентоспроможними при складані ЗНО.

Досвід моєї роботи доводить, що розвиток критичного мислення учнів на уроках  української мови й  літератури сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й набуттю вмінь і навичок, які ефективно можуть бути застосовані в подальшому житті школярів.