Проблема еміграції в новелі В.Стефаника “Камінний хрест”

Проблема еміграції в новелі В.Стефаника “Камінний хрест”

Мета:

•    навчальна: розглянути зміст тво­ру, з'ясувати причини еміграції галицького селянства до Кана­ди; поглибити знання з теорії літератури; узагальнити вивчене про образ-символ;

•   розвиваюча: удосконалювати в уч­нів навички ідейно-художнього аналізу прозового твору, уміння узагальнювати, робити висновки, працювати самостійно з додатко­вою літературою; розвивати усне мовлення, творчі здібності;

•    виховна: виховувати любов до Батьківщини, почуття націо­нальної свідомості й гідності.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, малюнки учнів до новели, репродукція картини В. Касіяна.

Тип уроку: вивчення нового мате­ріалу.

Форма проведення уроку: урок-дослідження методом проекту.

Випереджальні завдання:

Учні класу об'єдналися в 4 груп по 3 особи за власним бажа

нням. Кож­на з них:

1.   Готувала робочі матеріали згідно з характером групи.

2.   Оформляла звіт про виконану роботу.

Епіграф до уроку:

Дійшло до того, що мужики йдуть

в світ за очі — на еміграцію.

В. Стефаник

ХІД УРОКУ

І. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку (школярі обмінюються побажаннями в парах)

Від сьогоднішнього уроку я очі­кую... (нових знань, нових відкриттів, цікавих повідомлень, гарних відповідей...)

II. Оголошення теми уроку

— Зверніть увагу на епіграф до уро­ку. Ми до нього повернемось під час нашої роботи над твором.

III.  Цілевизначення

Учитель пропонує самостійно ви­значити цілі й обговорити їх у групі.

IV.  Мотивація навчання школярів

1. Вступ

Учень виразно читає напам'ять вірш І. Франка з циклу «До Бразилії».

Коли почуєш ти в тиші нічній

Залізним шляхом стукотять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

 Дитячий плач, жіночі скорбні стопи,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Се поїзд — звідки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се — емігранти.

Коли побачиш — на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

 Зів'ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се — емігранти.

«Мікрофон»

1.   Поясніть значення слів емігрант, еміграція.

2.   Які почуття викликає у вас слово «емігрант» і чому?

«Ґронування»   (складання  асоціа­тивного куща)

Еміграція

Далі нашу роботу ми продовжимо у групах, які мали випереджувальні завдання. Результатом цієї роботи є проектне дослідження.

Учні об'єдналися у групи: «літерату­рознавці», «мистецтвознавці», «істо­рики», «мовознавці».

V. Опрацювання навчального матеріалу

«Літературознавці»

Проект: історія написання новели В. Стефаника «Камінний хрест».

В. Стефаник добре знав, хто такі емігранти, розумів їхні проблеми. Навчаючись у Краківському універ­ситеті, письменник часто бував на вокзалі, де бачив від'їжджаючих за кордон людей. Проводжаючи зне­долених, письменник переживав разом із ними біль розлуки з рід­ною Батьківщиною. Повертаючись додому, падав від душевного висна­ження. На початку червня 1899 року в «Літературно-науковому віснику» з'явилася новела «Камінний хрест» — єдиний твір В. Стефаника, присвя­чений проблемі еміграції. В основу новели покладено справж­ній факт. Стефан Дідух (у новелі — Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі" камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові. «Він дуже не хотів покида­ти свого каменистого ґрунту,— зга­дував В. Стефаник,— та діти, невіст­ки та доньки не давали йому жити, і він лише тому втік до Канади, щоби могти жити дальше. Він дійс­но ще довго жив у Канаді, але писав мені, що все чуже довкола нього і що його ферма йому немила, та його дітям добре поводиться».

Та справжніми прототипами голов­ного героя були тисячі емігрантів, долею яких турбувався письменник  упродовж трьох років (1896-1899).

     На Краківському вокзалі В. Стефаник бачив сині, спечені губи, і підпухлі від плачу дитячі очі й чув захриплий від голосінь та зойків голос матерів. Уже там, на вокзалі, почалася творча робота над «Камінним хрестом». Довга, болюча, виснажлива, пізніше названа В. Стефаником сердечною.

«Мистецтвознавці»

Проект: опис картини В. Касіяна і «На Краківському вокзалі. 1899 p.».

«Історики»

Проект: причини масової еміграції українців.

Після революції 1848 року Галичи­на, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії.

Вони були аграрними з незнач­ним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля тут були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії — Австро-Угорщини.

     На початку XX ст. на західноук­раїнських землях збереглися фео­дально-кріпосницькі пережитки: здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасови­щем, водопоєм, лісом.

У Галичині панівне становище посі­дали польські поміщики. Поглибилося розшарування селян­ства, 5 % становили куркулі. Бідня­ки розорювалися, а куркулі скупо­вували за безцінь їх землю.

Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпо­ширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу в містах, вирушали на за­робітки в Чехію, Угорщину. Захід­ноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вах­тах Франції, Бельгії.

    На початку XX ст. почалася еміг­рація українського населення до Америки. Причинами такого явища стали безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки. Уря­ди США, Канади, Бразилії заохочу­вали масове переселення з-за кор­дону.

Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х рр XIX ст. На кінець XIX ст. україн­ська громада в США нараховувала 200 тис. чоловік, українська грома­да Канади — 24 тис. Еміграція захід­ноукраїнського селянства набирає такого розмаху, що лякає панівні класи. «Мужики з жиру дуріють,  шукають дармового хліба! — саркастично вигукує панство, розгніване втратою дешевих робочих рук».

Запитання до класу:

— Як епіграф до уроку увиразнює  цю тему?

«Мовознавці»

Проект: мова твору.

У новелі В. Стефаник використовує покутський діалект.

«Це була його індивідуальна мова,  не вивчена в школі, не засвоєна з книжок, не подібна до часописної мови. Його власна, з Русова родом, з тамошніх людей» (Б. Лепкий).

Діалект — відгалуження від загальнонародної мови, на якому говорить частина нації, пов'язана територіальною, соціальною чи професійною спільністю.

Діалектні слова — це слова, що вживаються в мові художньої літератури, з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів).

Пояснення діалектних слів

Банно — шкода

Банувати — тужити

Віпуцувати — виходити, вичистиі

Гельт — гроші

Зіцірувати — муштрувати

Кранкати — каркати, накликати біду

Кривати — шкутильгати

Мацуватися — натягатися

Мапа — географічна карта

Патороч — клопіт, морока

Пляцком — ниць

Політок — врожай

Секвертант — збирач податків

Хорбак — хребет, спина

Цайговий — із дешевої фабричної шерстяної тканини

Штука — хитрість

«Літературознавці»

Проект: жанрові особливості твору.

За жанром твір В. Стефаника є новелою.

Новела — це різновид оповідання, короткий твір про якусь одну не­звичайну подію, що стала поворот­ною в долі персонажів.

Особливості новели:

Невелика кількість персонажів;

основна увага автора зосеред­жена на розкритті переживань, почуттів персонажів, а не показу зовнішніх подій;

глибокий психологізм (занурен­ня у внутрішній світ героїв).

Бесіда-дискусія за змістом новели «Камінний хрест».

·       Зі скількох розділів складається твір?

·       Доберіть назву до І розділу нове­ли («Доля героя»).

·       Що очікувало Івана після повер­нення з армії?

·       Що залишили у спадок герою батьки?

·       Як автор називає горб? (Страш­ний велетень).

·       Чи злякався Іван горба і чому?

·       Чому назвали Дідуха Переломаним?

·       Назвіть риси характеру Івана, які розкриваються в І розділі.

·       Якою темою об'єднані наступні 6 розділів? (Проводи на чужину).

·       Як поводиться Іван на початку проводів? (Вдаваний спокій).

·       З чим порівнює героя В. Стефа­ник? (Із каменем, викинутим на берег).

·       Чи хоче їхати Іван на чужину?

·       Чому їде?

 Зачитаймо уривок  від слів: «А проше ґазди, а озміть же без царамонії та будьте вибачні, бо ми  вже подорожні» до слів «Не маєте ви за чим банувати!»

•    Що переважило в Іванові — любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?

•    Сцена сповіді Івана перед одно­сельцями (зачитати  уривок).

•    Коли сповідується людина? Чо­му сповідується Іван? (Відчуває страшний гріх — зрада Батьків­щині).

•    Яку пам'ять про себе на цій зем­лі залишає Дідух?

•    Що викарбував герой на хресті?

•    Як складеться життя Івана та його дружини за кордоном? Чи будуть щасливі?

•    Як ви розумієте образ-символ камінного хреста?

Теорія літератури

Символ — це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного яви­ща. Предмет, знак стають символа­ми, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням. Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів.

Учні працюють із таблицею  

Хрест

Пряме

Переносне

VII.  Підсумок уроку

•    Яка основна думка твору? Які важливі проблеми порушив автор?

•    Чи актуальна проблема еміграції українців у наш час?

VIII.  Рефлексія та оцінювання

1.   Чи справдилися ваші очікування щодо уроку? Якщо ні, то чому?

2.   Що було найбільш удалим на уроці?

3.   Що не вдалося?

4.   Заповніть картки оцінювання .

IX. Домашнє завдання

Охарактеризуйте образ І. Дідуха за самостійно складеним планом; напишіть твір-мініатюру за темою: «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьків­щину».