Проблема еміграції в новелі В.Стефаника “Камінний хрест”
Мета:
• навчальна: розглянути
зміст твору, з'ясувати причини еміграції галицького селянства до Канади;
поглибити знання з теорії літератури; узагальнити вивчене про образ-символ;
• розвиваюча:
удосконалювати в учнів навички ідейно-художнього аналізу прозового твору,
уміння узагальнювати, робити висновки, працювати самостійно з додатковою
літературою; розвивати усне мовлення, творчі здібності;
• виховна: виховувати
любов до Батьківщини, почуття національної свідомості й гідності.
Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, малюнки учнів
до новели, репродукція картини В. Касіяна.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення уроку: урок-дослідження методом проекту.
Випереджальні завдання:
Учні класу
об'єдналися в 4 груп по 3 особи за власним бажа
нням. Кожна з
них:
1. Готувала робочі
матеріали згідно з характером групи.
2. Оформляла звіт
про виконану роботу.
Епіграф до уроку:
Дійшло до того,
що мужики йдуть
в світ за очі —
на еміграцію.
В. Стефаник
ХІД УРОКУ
І. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку (школярі обмінюються побажаннями в парах)
Від
сьогоднішнього уроку я очікую... (нових знань, нових відкриттів, цікавих
повідомлень, гарних відповідей...)
II. Оголошення теми уроку
— Зверніть
увагу на епіграф до уроку. Ми до нього повернемось під час нашої роботи над
твором.
III. Цілевизначення
Учитель
пропонує самостійно визначити цілі й обговорити їх у групі.
IV. Мотивація навчання школярів
1. Вступ
Учень виразно
читає напам'ять вірш І. Франка з циклу «До Бразилії».
Коли почуєш ти
в тиші нічній
Залізним шляхом
стукотять вагони,
А в них гуде,
шумить, пищить, мов рій,
Дитячий плач, жіночі скорбні стопи,
Важке зітхання
і гіркий проклін,
Тужливий спів,
дівочії дисканти,
То не питай: Се
поїзд — звідки він?
Кого везе?
Куди? Кому вздогін?
Се — емігранти.
Коли побачиш —
на пероні десь
Людей, мов
оселедців тих, набито,
Жінок худих,
блідих, аж серце рвесь,
Зів'ялих, мов побите градом жито,
Мужчин понурих
і дітей дрібних
І купою брудні,
старії фанти
Навалені під
ними і при них,
На лицях слід
терпінь, надій марних,
Се — емігранти.
«Мікрофон»
1. Поясніть
значення слів емігрант, еміграція.
2. Які почуття
викликає у вас слово «емігрант» і чому?
«Ґронування» (складання асоціативного куща)
Еміграція
Далі нашу
роботу ми продовжимо у групах, які мали випереджувальні завдання. Результатом
цієї роботи є проектне дослідження.
Учні
об'єдналися у групи: «літературознавці», «мистецтвознавці», «історики»,
«мовознавці».
V. Опрацювання навчального матеріалу
«Літературознавці»
Проект: історія написання новели В. Стефаника «Камінний хрест».
В. Стефаник добре знав, хто такі емігранти, розумів їхні
проблеми. Навчаючись у Краківському університеті, письменник часто бував на
вокзалі, де бачив від'їжджаючих за кордон людей. Проводжаючи знедолених,
письменник переживав разом із ними біль розлуки з рідною Батьківщиною.
Повертаючись додому, падав від душевного виснаження. На початку червня 1899
року в «Літературно-науковому віснику» з'явилася новела «Камінний хрест» —
єдиний твір В. Стефаника, присвячений проблемі еміграції. В основу новели покладено справжній факт. Стефан Дідух (у новелі
— Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму
полі" камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.
«Він дуже не хотів покидати свого каменистого ґрунту,— згадував В. Стефаник,—
та діти, невістки та доньки не давали йому жити, і він лише тому втік до
Канади, щоби могти жити дальше. Він дійсно ще довго жив у Канаді, але писав
мені, що все чуже довкола нього і що його ферма йому немила, та його дітям
добре поводиться».
Та справжніми
прототипами головного героя були тисячі емігрантів, долею яких турбувався
письменник упродовж трьох років
(1896-1899).
На Краківському вокзалі В. Стефаник бачив сині, спечені
губи, і підпухлі від плачу дитячі очі й чув захриплий від голосінь та зойків
голос матерів. Уже там, на вокзалі, почалася творча робота над «Камінним
хрестом». Довга, болюча, виснажлива, пізніше названа В. Стефаником сердечною.
«Мистецтвознавці»
Проект: опис картини В. Касіяна і «На Краківському вокзалі. 1899
p.».
«Історики»
Проект: причини
масової еміграції українців.
Після революції
1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці
землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії.
Вони були
аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля тут
були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту
промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії —
Австро-Угорщини.
На початку XX ст. на західноукраїнських землях
збереглися феодально-кріпосницькі пережитки: здольщина, відробітки на користь
поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом.
У Галичині
панівне становище посідали польські поміщики. Поглибилося
розшарування селянства, 5 % становили куркулі. Бідняки розорювалися, а
куркулі скуповували за безцінь їх землю.
Малоземельні
селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою
експлуатації на Західній Україні. Розорені
селяни, не знайшовши роботу в містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину.
Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах
Франції, Бельгії.
На початку XX ст. почалася еміграція українського населення до Америки. Причинами такого
явища стали безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону.
Закарпатці
першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х рр XIX ст. На кінець XIX ст. українська громада в США нараховувала
200 тис. чоловік, українська громада Канади — 24 тис. Еміграція західноукраїнського
селянства набирає такого розмаху, що лякає панівні класи. «Мужики з жиру
дуріють, шукають дармового хліба! —
саркастично вигукує панство, розгніване втратою дешевих робочих рук».
Запитання до класу:
— Як епіграф до
уроку увиразнює цю тему?
«Мовознавці»
Проект: мова твору.
У новелі В.
Стефаник використовує покутський діалект.
«Це була його
індивідуальна мова, не вивчена в школі,
не засвоєна з книжок, не подібна до часописної мови. Його власна, з Русова
родом, з тамошніх людей» (Б. Лепкий).
Діалект —
відгалуження від загальнонародної мови, на якому говорить частина нації,
пов'язана територіальною, соціальною чи професійною спільністю.
Діалектні слова
— це слова, що вживаються в мові художньої літератури, з певною стилістичною
метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови
персонажів).
Пояснення діалектних слів
Банно — шкода
Банувати —
тужити
Віпуцувати —
виходити, вичистиі
Гельт — гроші
Зіцірувати —
муштрувати
Кранкати —
каркати, накликати біду
Кривати —
шкутильгати
Мацуватися —
натягатися
Мапа — географічна карта
Патороч — клопіт, морока
Пляцком — ниць
Політок —
врожай
Секвертант —
збирач податків
Хорбак —
хребет, спина
Цайговий — із
дешевої фабричної шерстяної тканини
Штука —
хитрість
«Літературознавці»
Проект: жанрові особливості твору.
За жанром твір
В. Стефаника є новелою.
Новела — це різновид оповідання, короткий твір про якусь одну незвичайну
подію, що стала поворотною в долі персонажів.
Особливості новели:
Невелика
кількість персонажів;
основна увага
автора зосереджена на розкритті переживань, почуттів персонажів, а не показу
зовнішніх подій;
глибокий
психологізм (занурення у внутрішній світ героїв).
Бесіда-дискусія за змістом новели «Камінний хрест».
· Зі скількох
розділів складається твір?
· Доберіть назву
до І розділу новели («Доля героя»).
· Що очікувало
Івана після повернення з армії?
· Що залишили у
спадок герою батьки?
· Як автор
називає горб? (Страшний велетень).
· Чи злякався
Іван горба і чому?
· Чому назвали Дідуха
Переломаним?
· Назвіть риси
характеру Івана, які розкриваються в І розділі.
· Якою темою
об'єднані наступні 6 розділів? (Проводи на чужину).
· Як поводиться
Іван на початку проводів? (Вдаваний спокій).
· З чим порівнює
героя В. Стефаник? (Із каменем,
викинутим на берег).
· Чи хоче їхати
Іван на чужину?
· Чому їде?
Зачитаймо уривок від слів: «А
проше ґазди, а озміть же без царамонії та будьте вибачні, бо ми вже подорожні» до слів «Не маєте ви за чим банувати!»
• Що переважило в Іванові — любов до рідного
краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?
• Сцена сповіді Івана перед односельцями (зачитати уривок).
• Коли сповідується людина? Чому сповідується Іван? (Відчуває
страшний гріх — зрада Батьківщині).
• Яку пам'ять про себе на цій землі залишає
Дідух?
• Що викарбував герой на хресті?
• Як складеться життя Івана та його дружини
за кордоном? Чи будуть щасливі?
• Як ви розумієте образ-символ камінного хреста?
Теорія літератури
Символ — це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища.
Предмет, знак стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням. Значення символу домислюється, тому його
сприйняття залежить від читачів.
Учні працюють із таблицею
Хрест
|
Пряме
|
Переносне
|
|
VII. Підсумок уроку
• Яка основна думка твору? Які важливі
проблеми порушив автор?
• Чи актуальна проблема еміграції українців у
наш час?
VIII. Рефлексія та оцінювання
1. Чи справдилися
ваші очікування щодо уроку? Якщо ні, то чому?
2. Що було
найбільш удалим на уроці?
3. Що не вдалося?
4. Заповніть
картки оцінювання .
IX.
Домашнє завдання
Охарактеризуйте
образ І. Дідуха за самостійно складеним планом; напишіть твір-мініатюру за
темою: «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».